При експлуатації трактора під дією різних причин співвісність валів муфти зчеплення і коробки передач може порушуватись. Можливе перекошування цих валів становить 2... 10°. Причинами, що призводять до цього, є неточність виготовлення і встановлення деталей, їх спрацьовування, порушення кріплення, деформація.
Використання проміжного з’єднання між муфтою зчеплення і коробкою передач забезпечує передавання крутного моменту між ними, а також зменшує навантаження на деталі, що підвищує їх ресурс.
Залежно від властивостей і конструкції проміжні з’єднання поділяють на еластичні, жорсткі і комбіновані. Передавальними елементами еластичних з’єднань є втулки, сегменти або гумові пластини. Ці пристрої компенсують порушення співвісності валів і пом'якшують різкі зміни крутного моменту. Жорстке з’єднання має дві обойми, між якими встановлено кульки або дві півмуфти, з’єднані з валами, які за допомогою зубчастого зчеплення стискуються з валами муфти зчеплення і коробки передач. У комбінованого з’єднання є два шарніри: один має пружні передавальні елементи, другий — жорстку з’єднувальну муфту.
Проміжні з’єднання виконують з одним або з двома пружними елементами. Коли відстань між муфтою зчеплення і коробкою передач незначна, у проміжного з’єднання є один пружний елемент. З’єднання такої конструкції застосовано на тракторах типу ЮМЗ-6. При відстані понад 400 мм у проміжного з’єднання встановлюють два пружних елементи. Таку конструкцію використовують на тракторах типу ДТ-75 та інших.
На внутрішній поверхні маточин вилок 1 і 10 виконуються шліци, що входять у зчеплення зі шліцами вала муфти зчеплення і первинного вала коробки передач, Кожна вилка має два виступи з отворами.
Аналогічну конструкцію мають і вилки 9 і 7, проте у них маточини мають більшу довжину. Зі шліцами маточин вилок 7 і 9 входять у зчеплення шліци карданного вала 8 на зовнішніх поверхнях його носка і хвостовика.
Між виступами вилок 1, 7, 9, 10 встановлено пружні муфти 12 і 11, що складаються з двох дисків 3. Вони з’єднані між собою і мають чотири порожнистих виступи, в отвори яких встановлено гумову втулку 2, сітчастий каркас 13 і сталеву втулку 4.
В отвори виступів вилок 1, 7 і втулок муфти 12, вилок 9,10 і втулок муфти 11 вмонтовано болти 5. На хвостовику болтів 5 виконують виступ, що взаємодіє з виступом вилок. Носок болтів 5 має нарізку і радіальний отвір. На нарізку нагвинчується корончаста гайка, яка відносно болта фіксується шплінтом, а між гайкою і втулкою 4 встановлюється шайба.
При роботі трактора гумові втулки 2 при обертанні вала деформуються, а вал 8 безперервно переміщується по шліцах маточин вилок 7 і 9. Переміщення вала 8 обмежується заглушкою 6, встановленою в отвір маточини вилки 7. Деформація втулок 2 і переміщення вала 8 забезпечують надійне і безперервне передавання крутного моменту між валами муфти зчеплення і коробки передач.
Для передавання крутного моменту між агрегатами трансмісії, розташованими на значній відстані один від одного, використовують карданну передачу. Карданна передача також забезпечує передавання крутного моменту між валами, осі яких не співпадають.
У трактора Т-150К обертання від роздавальної коробки 4 до переднього моста 1 передається через карданний вал 2. Між ним і роздавальною коробкою 4 встановлений гальмовий барабан 3. Обертання від роздавальної коробки до заднього моста 7 передається через дві подвійні вилки 5 і проміжну опору 6.
Карданний вал за допомогою вилок 8 і 4 з отворами у виступах відповідно кріпиться до фланців гальмового барабана і вала шестерні переднього моста. Виступи вилок 4 і 8 встановлено під кутом 90° до виступів вилок 1 і 7, які також мають отвори. В отвори вилок 4, 1 і 7, 8 встановлено круглі виступи хрестовин 2. Між ними і виступами вилок у стаканах 3 розміщено голчасті підшипники 14. В паз обойми кожного підшипника встановлюється виступ стакана (для фіксації підшипника). Між хрестовиною, підшипниками і стаканами є ущільнення 15. Відносно виступів вилок стакани 3 фіксуються упорними пластинами 11, стопорними пластинами 13 і болтами 12.
До вилки 1 болтами прикріплено втулку 16 із шліцами на внутрішній поверхні. Вилку 7 приварюють до порожнистого вала 6, а на зовнішній поверхні хвостовика вала 6 розташовують шліци, які знаходяться у зчепленні зі шліцами вала втулки 16. Вал 6 може вільно переміщуватись відносно втулки 16. Шліцьове з’єднання змащується мастилом, яке нагнітається через маслянку. Від забруднення шліци захищені гумовим чохлом 5 або спеціальним ущільненням з повстяним і гумовим кільцями. Чохол фіксується на валу 6 і втулці 16.
Підшипники 14 також змащують мастилом, яке нагнітається через маслянку 10, потім по каналах і прорізах на торцях хрестовин 2 подається до підшипників 14.
Через клапан 9 із хрестовин і підшипників, при заповненні їх маслом, витискається повітря і старе або зайве масло. При роботі карданного вала масло нагрівається і також витікає через клапан 9, захищаючи ущільнення 15 від пошкодження при підвищеному тиску масла.
Карданний вал відбалансований динамічно за допомогою балансувальних пластин, які встановлено під болти 12 кріплення кришок голчастих підшипників.
Карданна передача, основи (відео)